Замок для тих, хто чує

Двері відчинились зсередини, без скрипу й без засуву: просто поступились, ніби за ними лежала людина, яка вже давно дивилась на них крізь дерево. Яо побачив спершу руку. Велику, кістляву, з потовщеними суглобами й старими білими шрамами на тильній стороні, від яких шкіра…