Борг

Двері були незамкнені, і ця дрібниця вдарила Шень Яо сильніше, ніж будь-який меч на арені. Він стояв на порозі Залу Місячного Інею й слухав, як по черепиці шумить дощ. Церемонія скінчилася ще надвечір, але терпкість нагородного вина досі трималася на язику, а під шкірою гуло…