Серцевина

Брама Лазурної Хмари стояла там, де її лишили, і вперше за три місяці Яо не відчув, що вона на нього дивиться. Він ішов крізь неї як людина, що має дозвіл. Дозвіл був написаний на жовтому папері, і вартовий довго водив по ньому пальцем, шукаючи, до чого б придертись. — Двадцять…