Випалена глина

До першого дзвону лишалась година, і Яо провів її на лавці в ложі без прапора, з відром холодної води між колінами. Він занурював у нього руки, тримав, виймав і занурював знову. Не заради болю: заради звички. Перед виходом він ще змочив рукави сорочки: вони холодили лікті. Усі…