Буря

Хмара над третім майданчиком мала край, і Яо побачив його лише тоді, коли ступив під неї. Спершу було просто сіро: ніби хтось нап'яв над терасою мокре полотно. Потім вітер вдарив у обличчя, як долонею, і він зрозумів, що це не полотно. Це була стеля. Низька, рухома, густа, що…