Строк

Триста тридцять четвертий день почався дощем: дрібним, рівним, без вітру, таким, що не стукає по даху, а лише лежить на ньому тонким шаром, як сірий шовк. Хоу Тан стояв біля вікна палати й дивився на сад, де під навісом уже ставили ліжко Ся, а мати Чжоу з двома санітарами…